Бізнес на коноплях: від заборони до передової галузі

Після 60-річного застою є шанс повернути втрачене

У конопельному питанні назрівають глобальні зміни. 2 грудня Комісія ООН з наркотичних речовин ухвалила рішення «виключити канабіс та його похідні зі Списку 4 Конвенції» (а це наркотики, що підлягають жорсткому контролю). Користуючись такою гарною нагодою, колектив депутатів ініціював розгляд у парламенті проєкту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо регулювання обігу конопель у медичних цілях, науково-технічній діяльності та промисловості.

Коноплі в Україні, традиційно вирощувана сільськогосподарська культура, були в статусі наркотиків з 1961 року, відколи почала діяти відповідна конвенція ООН. І хоч відтоді Інститутом луб’яних культур було винайдено ненаркотичні сорти конопель, у світі широко вивчили властивості канабіноїдів, знайшли їм раціональне застосування, законодавство України майже не прогресувало.

Якщо законопроєкт, що нині розглядається комітетами Ради (або альтернативний) нарешті ухвалять, у нас має з’явитися ціла нова економічна галузь. Чи вдасться налагодити хороший бізнес на коноплях, враховуючи всі українські підводні камені?

ОЛІЯ, БУДМАТЕРІАЛ І ЗАСІБ ВІД 50 ХВОРОБ

Десь коноплі ростуть, може, як наркотик, а в Україні – це стратегічна культура. Інститут луб’яних культур НААН у Глухові за 90 років існування створив близько 70 сортів промислових конопель, орієнтуючись на ринкові тренди. Науковці докорінно змінили природу конопель, розповідає Юрій Мохер, заступник директора із наукової роботи Інституту луб’яних культур НААН. Спочатку вивели сорти з високою продуктивністю волокна, потім – однодомну форму (це поліпшило селекційні показники), далі – безнаркотичні сорти.

Юрій Мохер
Юрій Мохер

«Зараз вийшла лінійка сортів з високою насіннєвою продуктивністю і високим біоенергетичним потенціалом. Йдемо за запитами ринку», – розповідає науковець. Хоча, по правді, який там ринок. Вчений наводить статистичні дані: у 1913-1939 роках у середньому в Україні висівали понад 100 000 га конопель, у 1972-му – 72 000, а сьогодні – близько 3000 га. Все тому, що в Україні з точки зору закону коноплі досі вважаються наркотичним засобом, психотропними речовинами, хоча в розвинених країнах давно і вільно вирощуються не те що для промислових і медичних, а місцями й для рекреаційних потреб.

А потреби зростають. В ЄС переживають бум на конопляну – здорову і збалансовану – їжу, наводить приклад Юрій Володимирович. «У насінні промислових конопель збалансований вміст ненасичених жирних кислот омега-3 та омега-6, і таких рослин у світі всього кілька. Крім того, коноплі – це волокно, целюлоза, альтернатива бавовні, різновиди панелей для будівництва – цілі еко-будинки зводять із суміші конопляної костриці й вапна», – перелічує вигоди вчений. З гектара посівів можна отримати 12-15 тонн сухої біомаси, такого приросту не дає жодна порода дерев, навіть енергетична верба. А теплотворна здатність – на рівні бурого вугілля, ще й золи практично не лишається.

«Коноплі добре очищують ґрунти. Вже реалізовано кілька проєктів очищення у зоні ЧАЕС на дослідних ділянках, зараз йдуть перемовини, щоб закласти масштабні посіви у зоні», – розповідає Юрій Мохер. За його словами, переробка кілограма насіння конопель дає продукції на 1000 й більше гривень (1 кг товарного насіння у роздріб – 40-60 грн – ред.), виробництво майже безвідходне. З конопель виготовляють композити, одноразовий посуд, що розчиняється у ґрунті за 3 місяці, навіть пробують виробляти порохи. Універсальна культура та й годі.

Станом на 2018 рік застосування медичного канабісу було легалізовано у 44 країнах світу. Вчені підтвердили, що препарати канабісу ефективні при низці неврологічних захворювань та хворобах травного тракту, лікують побічні ефекти під час хіміотерапії при онкології та лікуванні ВІЛ/СНІД і навіть наркотичну залежність та психічні проблеми. Канабіноїди здатні зупиняти ріст злоякісних пухлин та метастаз у тварин, здійснюють високоефективну антимікробну дію (на стафілококи та стрептококи) й ефективні при лікуванні захворювань імунної системи, артриту та ревматизму, астми, різних форм склерозу, герпесу…

Національна академія наук, інженерії та медицини США ще у 2017 році довела, що загалом канабіс лікує більш як 50 станів. «У Європі є спеціальні медзаклади, де лікують хворих винятково препаратами на основі тетрагідроканабінолу», – говорить Юрій Мохер. Здавалося б, аргументів за вільне плавання для конопель – купа.

Але на шляху в фермерів і виробників забагато перешкод.

БІГ З ПЕРЕШКОДАМИ

До 2012 року за виробництво промислових конопель взагалі бралися хіба що відчайдухи – його жорстко контролювали правоохоронці, а поля мали охоронятися по периметру, що додавало, за словами Юрія Мохера, не менш як 20% до собівартості продукції. І конкурувати вона з закордонною не могла. Тепер коноплі з вмістом ТГК (тетрагідроканабінол, той самий психоактивний компонент) нижче 0,08% охорони не потребують, але так само про конкуренцію і розвиток індустрії не йдеться.

«Ми думали, почнеться конопляний бум. Та є певні нюанси стосовно отримання ліцензій, – стримано пояснює заступник директора. – І ряд законодавчих актів, що регулюють сферу, суперечать один одному. Є постанова Кабміну, що встановлює остаточні повні норми порядку ліцензування, ліквідує ряд обмежень, і виданий після неї наказ МВС, що ці обмеження майже всі повертає».

 Ірина Грузінська

Ірина Грузінська

Нормально працювати навіть з дозволеними технічними коноплями дуже заважає надмірне регулювання та застарілість законодавчих актів, говорить Ірина Грузінська, керівниця сектору «Сільське господарство» Офісу ефективного регулювання BRDO. Наші коноплі з вмістом психоактивного компоненту ТГК до 0,08% – звичайна сільськогосподарська культура. Однак ринок контролюють одночасно МВС, Держлікслужба та Міністерство охорони здоров’я, і низка регуляторних навантажень лякають виробників та інвесторів. Все тому, що законодавство прирівнює технічні коноплі до наркотичних засобів.

«Ринок технічних конопель регулюється законом про наркотики від 1995 року, з цього випливає чимало нонсенсів і зайвих зобов’язань, в тому числі міжнародних, – пояснює експертка. – Але МВС не повинне мати до нього ніякого стосунку». Держлікслужба, за логікою, теж, але саме вона видає ліцензії на вирощування.

Інститут луб’яних культур уже висував пропозицію вивести ліцензування промислових конопель в окрему категорію, щоб вони не стояли у переліку наркотичних засобів, говорить Юрій Мохер. А в Україні правоохоронці ще й чинять на фермерів тиск.

«Галузь дуже зарегульована, і коли поліція хоче до чогось «докопатись», то нюанси дійсно є», – говорить вчений.

У BRDO підготували ціле дослідження – Зелену книгу регулювання ринку технічних конопель, де йдеться, зокрема, про конкретні випадки такого тиску, кейси, пов’язані з регулюванням цього ринку та взаєминами між виробниками й органами влади. «Апріорі технічні коноплі — ненаркотичні, але повноваження поліції щодо контролю їх вирощування та обігу подібні до тих, що застосовуються до наркотиків. Щоб отримати ліцензію на культивування, треба звертатися до правоохоронців за довідками про несудимість усіх працівників підприємства, дати карту полів, доповісти про плани посівів і отримати дозвіл на використання відповідних об’єктів і приміщень», — розповідає Грузінська.

Щороку Кабмін має затверджувати квоти на вирощування конопель, та вже 6 років уряд цього не робить. Вимога є, а квот нема. «Потенційно це може стати підставою для відкриття кримінальних проваджень», – каже експертка. Відповідно до чинного законодавства, правоохоронці мають стежити за знищенням залишків рослин, але що таке “залишки” – закон чітко не визначає. І виходить, що стебла конопель, що відповідно до технології зберігаються досить довго, теж можна віднести до залишків. Через таку колізію правоохоронні органи можуть зупиняти перевезення стебел на переробний завод.

Спалювати залишки виробництва волокна треба на заводі щодня, причому в присутності керівництва районної поліції. Якщо в районі таких підприємств кілька, то керівництво мало б біля печей днювати й ночувати, оскільки в сезон виробничі потужності працюють без упину. «Учасники ринку описують випадки, коли за “анонімною” інформацією про те, що на полях вирощуються рослини роду “канабіс”, фермерів, що займаються вирощуванням технічних конопель, втягували у кримінальні справи, — далі наводить приклади Ірина. – Арештовували потужності виробництва, зерно, суди по два роки тяглися». Хоча можна було б, за її словами, подолати ці проблеми дуже просто, як у країнах ЄС: раз на рік здавати зразки рослин у лабораторію й далі на всі претензії відповідати її висновками про те, що в межах поля наркотичних рослин нема.

Навіть згідно з конвенцією ООН від 1961 року насіння конопель не вважалося наркотичною сировиною, нагадує Юрій Мохер, але в Україні небезпеку інколи навіть у насінні бачать і довести їх ненаркотичність дуже важко через ту ж недосконалість законодавчих понять.

«У нас є національна колекція конопель і ми іноді обмінюємося з іноземними партнерами своїми матеріалами. Був випадок, коли митниця арештувала наш вантаж, бо у насінні конопель були знайдені сліди канабіноїдних сполук, – пригадує він. – Яких – невідомо, але посилалися на внутрішні документи, і неможливо пояснити, що цих сполук – понад 100, і більшість – корисні». Критично не вистачає розмежувань у визначеннях на рівні закону, що поставили б крапки над «і».

СПРАВА ТЕХНІКИ: ЧИ БУТИ КОНОПЛЯНИМ ПЛАНТАЦІЯМ

Законопроєкт, що потрапив на розгляд ВР наприкінці грудня, має розмежувати коноплі на лікарські й промислові, після чого більшість формальностей і процедур для однієї категорії просто відпала б, а для іншої правила гри стали б виправдані, чіткі й зрозумілі. Розділення на категорії ґрунтується винятково на вмісті ТГК, через який канабіс і зарахували колись до наркотиків: за пропозицією авторів, коноплі, в яких його рівень нижче 1%, стануть технічними, вище – лікарськими.

Закон, за словами правозахисника, голови Координаційної ради БО «100% життя» Дмитра Шерембея, хоч має основну мету легалізувати ліки на основі канабісу, одночасно наведе лад і в сфері технічних конопель, спростить ведення цього бізнесу. Всі коноплі насправді тісно пов’язані. ТГК не завжди потрібен для лікувальних цілей, часто для медикаментів виділяють іншу компоненту, канабідіол. Але формули з ідеальним складом компонентів поки не винайшли.

Дмитро Шерембей
Дмитро Шерембей

Канабіноїдні сполуки мають тісний взаємозв’язок між собою, пояснює знавець селекції Юрій Мохер, і підвищення у сорті вмісту однієї сполуки автоматично призводить до зростання вмісту іншої. «Плануємо створити сорт, що матиме низький вміст (дозволений законодавством) ТГК, а інші канабіноїдні сполуки – на високому рівні», – розповідає вчений. І в цьому був би великий практичний сенс. Законопроєкт передбачає вирощування лікарського канабісу (з високим рівнем ТГК) в закритому ґрунті, а промислові (багаті на канабідіол) можна на полі, великими площами, що економічно вигідніше і не так складно процедурно.

Та навіть з тих сортів промислових конопель, що вже вивели, можна добувати лікарську сировину, говорить Юрій Володимирович, тільки треба, аби законодавство дозволило використовувати суцвіття і листя рослин. «Лікарська сировина в основному міститься в них, а законом заборонено з ними працювати», – каже він. А в Україні ситуація дивна: маєш на полі рослину без наркотичного вмісту, можеш збирати насіння, стебло, а листя і цвіт – табу. Як тільки цю проблему буде усунуто, конопляний бізнес заграє новими відтінками.

«Ми підрахували – виробництво лікарської сировини з промислових конопель у 1000 разів більш рентабельне, ніж у цілому виробництво інших продуктів. Хоча й виробництво, скажімо, волокна й насіння має рентабельність на рівні 150% і вище», – розповідає Юрій Володимирович.

Тарас Ратушний
Тарас Ратушний

У Європі вже спостерігається повторний конопляний бум через медичні потреби у канабісі, що постійно зростають. Уряд Данії, наприклад, запроваджує програму підтримки фермерів, які раніше вирощували овочі, для виконання на їхніх потужностях урядових замовлень на медичний канабіс, наводить приклад Тарас Ратушний – учасник Маршу Свободи за реформи державної політики щодо наркотиків і представник ГО «МІСТ».

«Коли чую, що, мовляв, з України зроблять світову конопляну плантацію, пропоную подивитися на сусідів. Вони просто мріють стати такими плантаціями і давно роблять до цього зважені кроки», – говорить він.

МІЛЬЯРДИ ГРИВЕНЬ НА ТРАВІ

Коли залагодять усі гострі кути, вирощування конопель в Україні цілком може бути дуже вигідним бізнесом, переконаний Юрій Мохер, навіть суто промислових. У країнах Балтії успішно вирощують промислові коноплі, заготовляють сировину як лікарську і відправляють її на переробку в США чи Центральну Європу, наводить приклад він.

«У нас є потужні фармацевтичні компанії, що зверталися до нас із проєктами про спільне виробництво. Чекаємо лише змін до законодавства», – зізнається Юрій Володимирович.

Вирощування конопель на закритих ґрунтах, під охороною, малими ділянками може багатьом видатися заскладним. Але можна пропонувати підприємцям переробляти менш концентровану сировину, вирощену без зайвої мороки на відкритому ґрунті, й ефективність теж буде високою, вважає вчений. Тим більше, що після збору лікарської сировини ще залишатимуться стебла, які теж можна пустити на, скажімо, целюлозу.

«Коноплі знов стають стратегічною сировиною, хоча поки що коноплями займаються малі та середні підприємства з середніми площами посіву 100-150 га», – говорить Юрій Мохер. Великі холдинги ними не цікавляться, але попит може змінити все дуже швидко. З’явиться потреба в переробних заводах (зараз їх у країні всього 4, за СРСР було понад 30), мобільних переробних комплексах, що зможуть переїжджати з одного господарства в інше, орендуватися (над цією ідеєю саме працюють в інституті).

Виробництво самого лише насіннєвого матеріалу може стати гарним бізнесом. «Сорти – інтелектуальна власність, за яку треба платити роялті оригінатору, це світова практика», – пояснює Мохер. Фермер або щоразу купує оригінальне насіння, або сам стає насіннєвим господарством і продає його. При цьому державі важливо захищати свій ринок. «В Європі на посіви конопель дають дотації за умови, що насіння вирощене в країнах ЄС. А до нас, на жаль, будь-яка іноземна компанія може завезти насіннєвий матеріал», – описує ситуацію Юрій Володимирович.

Щоправда, цього року на Сумщині вже передбачена обласна програма з розвитку АПК з дотуванням посівів конопель. І це вже крок уперед. А практика показує, що будь-який регіон може стати конопляним. «Коноплі дають гарні врожаї і на півдні, й на Харківщині, й на Полтавщині з Волинню та Закарпаттям. Наші сорти добре ростуть у Канаді, Китаї, Австралії», – розповідає вчений.

Єдина проблема – коноплі стійко асоціюються не з сільським господарством, а з наркотиками. «Цей факт довго вбивали в голови, а менталітет і традиції швидко не міняються, – зітхає вчений. – Але ведемо роз’яснювальну роботу і певні результати вже є». «У цивілізованому світі ніколи не припиняли дослідження канабісу і зараз випробовують різні моделі регулювання обігу. Безумовно, вже у 2021 році побачимо, як ці моделі будуть уніфікуватись, потім з’явиться єдина – і це створить єдиний європейський ринок канабісу, що домінуватиме над іншими», – прогнозує Тарас Ратушний. «Я думаю, це буде багатомільярдний бізнес, який виведе Україну на перше місце у Європі з виробництва сировини для світової медицини, – упевнений Шерембей. – Але якщо просидимо ще пару років, дочекаємося, що Китай, Аргентина та інші заполонять ринок і пробитися вже буде складно».

ХТО ПРОТИ? НАРКОМАФІЯ?

Досі кожна країна на свій розсуд обирала, на які обставини спиратися в своїй політиці щодо конопель. «Одні керувалися переліком №1 Конвенції ООН (препарати, що використовуються в медицині), і легалізували ліки з канабісу, інші посилалися на 4-й список (небезпечні субстанції) і забороняли обіг, наукові дослідження (як Україна), – говорить Тарас Ратушний. – Хоча навіть у Саудівській Аравії та ОАЕ, де за наркотики – смертна кара, наукові роботи ведуться». Сьогодні в Україні дискусія, за його словами, вже на етапі обговорення не доцільності, а дати легалізації канабісу, хоча відповідну постанову Кабмін все не приймає (про перенесення канабісу з переліку заборонених речовин до препаратів, що використовуються у медицині). А мав би, за обіцянкою голови фракції «Слуга народу» Давида Арахамії, зробити це до середини січня. Та наразі великі надії покладаються на швидке прийняття у ВР законопроєкту, поданого «Голосом».

Щоправда, чи можна використовувати технічні коноплі в лікарських цілях (що дуже важливо), з тексту документу незрозуміло. Документ потребує доопрацювання, вважає Ірина Грузінська. Допустимий рівень ТГК просто пропонують підняти до 1%, а все, що з нижчим вмістом, називати “технічними коноплями” і вивести з-під дії ліцензії, жорсткого контролю, регулювання. Європа і США вважають технічними сорти з рівнем ТГК нижче 0,2% і 0,3%, а ми раптом обираємо норму в 1%. Що це за рослина з вмістом ТГК від 0,3% до 1%? Якщо марихуана містить 0,8% ТГК, ми і її виведемо з-під ліцензування? Відрив української одновідсоткової межі від європейської (0,2%) може породити різні маніпуляції. Під соусом технічних почнуть наркотичні сорти вирощувати, або аграрії знов матимуть проблеми з МВС.

Хоча законопроєкт, за словами Шерембея, прописує дуже суворий контроль обігу канабісу. «Хочемо, щоб були зняті всі спекуляції на темі, – пояснює Дмитро Шерембей. – У розвинутих країнах політика щодо канабісу досить ліберальна, продукція доступна, але в Україні лобісти чорного ринку, користуючись прогалинами у законі, відразу підняли б ґвалт, що популяризуються наркотики. Тому відсікаємо навіть ймовірність таких розмов».

Поки що ситуація якась лицемірна. З одного боку, коноплі настільки заборонені, що навіть лікуватися ними не можна, з іншого – придбати марихуану можна двома кліками на одному з численних Телеграм-каналів, каже Шерембей. На запит «насіння конопель» пошуковик пропонує кілька сайтів, де можна зі «швидкою доставкою» придбати скільки завгодно насіння канабісу з вмістом ТГК понад 20%, а коментарі на цих ресурсах жахають: досвідчених «коноплезнавців» чимало і вони не ховаються.

«В Україні не проблема купити наркотики, проблема – купити ліки некустарного виробництва. Так, щоб медикамент був вироблений на заводі за певною формулою для конкретного захворювання, а лікар вів пацієнта під цим препаратом, – говорить Шерембей. – Хворі й батьки маленьких пацієнтів змушені експериментувати з тим, що вдається дістати».

Головний опонент легалізації медичного канабісу – мафія, що контролює чорний ринок, вважає громадський діяч.

«Обсяги цього ринку в країні, за деякими підрахунками міжнародних організацій, сягають 10 млрд грн чорної готівки щорічно, – говорить Дмитро Шерембей. – Як тільки ринок легалізується, 2 млн пацієнтів підуть до лікарів за рецептами, а підпільний ринок втратить мільярди».

Коли кожна використана пігулка залишає цифровий слід, з’являється облік обсягів споживання препаратів, і бізнесу на нелегально ввезених речах не побудуєш.

«Україні час синхронізуватися з рішенням Комісії ООН з наркотичних речовин і адаптувати законодавство», – резюмує Дмитро Шерембей. А ліквідувати лазівки для зловживань геть не складно – було б бажання.

Тетяна Негода. Київ

Фото: Unsplash, Pexels, Pixabay

Джерело

ПОЗВОНИТЬ